+38(099) 1000-849
+38(093) 1000-849
+38(097) 1000-849
Страница 1 из 7 123 ... ПоследняяПоследняя
Показано с 1 по 10 из 63

Тема: Рыболовное Вече

  1. #1
    Moderator Репутация: 202
    Регистрация
    08.01.2010
    Адрес
    Киев
    Сообщений
    2,305

    Рыболовное Вече

    РЫБОЛОВНОЕ ВЕЧЕ.

    В этой теме будут предлагаться документы, письма, обращения, требования и другие документы, которые важны для всего Рыболовного Мира.

    Хочется верить, что мы на Нашем Рыболовном Вече, будем находить те оптимальные решения, которые заставят власть двигаться по маршруту необходимому всему Рыболовному Сообществу.

    А так же здесь мы с Вами будем решать судьбу и направления, в которых будут проводиться Всеукраинские Акции.

    Хотелось бы еще открыть здесь страничку в которой вокруг реальной боли какого-то конкретного Водоема в помощи решения этой проблемы сплотились бы все регионы – все Рыболовное Братство.


    И так, открываем Рыболовное Вече.

    Удачи Друзья!

    __________________________________________________ ____


    Уважаемые Друзья!

    Ассоциация рыболовов Украины шаг за шагом идет к выполнению своих программных Целей и Задач, где одним из основных направлений – есть полная ликвидация рыбинспекции. По мнению Ассоциации это один из самых коррумпированных и прогнивших органов в нашей стране. Нищенские зарплаты. Жуткие внутриведомственные отношения, кумовство, распределение сотрудников на своих и чужих, междоусобные войны за «рыбные», «жирные» участки, это все не способствует качеству их работы на Наших Водоемах. Ни для кого не является секретом, что браконьеры действуют под прикрытием рыбинспекторов. Порой под одним инспектором бывает до 30 браконьерских бригад. Рыбинспекция предупреждает их о готовящихся рейдах и проверках, чем делает их неуязвимыми перед законом. Таким образом, показушные проверки она устраивает сама себе. Сама себе же и назначает критерии в оценке своей работы. Подчинение ее промысловому ведомству поставило окончательный жирный крест на ее природоохранной сущности. Именно ее львиная доля вины за то, что Наши Реки стоят на грани экологической катастрофы. Рыбинспекция больна настолько, что сегодня является для Наших Водоемов раковой опухолью, которую невозможно вылечить путем ротаций, изменений внутренних режимов работы, ее проще ампутировать – ликвидировать, что даст Нашим Водоемам шанс на выздоровление. На ее место должна прийти Новая природоохранная структура ведомственно-независимая, с понятной, внятной мотивацией в работе. Она должна быть удалена от выдачи каких-либо разрешительных документов, виз, согласований и лицензий. За ней должны быть закреплены только инспекторские функции за надзором по выполнению природоохранного законодательства. А подчиняться она должна на прямую Кабинету Министров или президенту. С обязательным условием при всех региональных и центральном отделе кадров создании общественной приемной, которая будет пропускать через общественный гласный фильтр все кандидатуры при приеме на работу в Новую структуру. Именно мы – Жители Наших Рек должны стать непреодолимым барьером для скомпрометировавших себя рыбинспекторов, чтобы у них не появилось даже призрачной возможности просочиться в вновь создаваемую Новую структуру.

    Ассоциация рыболовов Украины выносит на общественное обсуждение на Рыболовном Вече письмо к премьер-министру с предложением ликвидации рыбинспекции.
    Ждем Ваших откликов, замечаний и предложений.

    С уважением.
    __________________________________________________ _____________


    Всеукраїнська громадська організація
    «АСОЦІАЦІЯ РИБАЛОК УКРАЇНИ»
    «Віднови, Охороняй, Використовуй!»

    _________________________________________

    Прем'єр - міністру України
    Азарову М.Я.


    Щодо ситуації в рибній галузі


    Шановний Миколо Яновичу!

    Стверджувати, що ми, рибалки-аматори стурбовані станом українських річок та водойм – означає дуже дипломатично висловити наші почуття.. На наших очах протягом останніх років нагло і безкарно знищується флора й фауна наших рік і водойм. Знищується браконьєрами, риболовецькими артілями, які під прикриттям органів рибоохорони безконтрольно здійснюють вилов риби; чиновниками, що видають ліцензії і квоти на вилов риби, не переймаючись, при цьому відновленням й збереженням ресурсів водойм; керівниками різних рангів і відомств та простими громадянами, із чиєї вини ріки забруднюються відходами й сміттям, а затоки й береги замиваються піском, перетворюючи природоохоронні зони в у власний «золотий дощ».

    Згідно офіційних даних, до створення рукотворних морів за рік у середньому добували 117 тисяч тон риби, в 1991 році 34 тисяч тон, зараз – близько 6 тисяч тон у рік. Промисловий лов осетрових взагалі припинив своє існування, крайнє низькі запаси інших цінних видів риб, таких як судак, лящ, щука та інші. Всі ці місцеві традиційні риби потребують негайної підтримки штучним нерестом. А такої підтримки не отримують, бо система зариблювання водойм місцевими видами риб знищена і існує тільки на папері та набиває кишені розпорядників коштів.

    Через дуже значне зниження кількості риби, риболовні артілі, з метою збереження обсягу лову, зневажаючи всіма нормами, збільшують кілометраж сіток, зменшують вічко сітки до недозволених розмірів, роблять лов тралами, загонами, волоком, що саме по собі є злочин. Про дотримання риболовецьким артілями виділених зон лову навіть говорити не доводиться.

    Під приводом обліку рибних запасів, відомства, разом з найбільш наближеними риболовецьким артілями проводять так званий «контрольний лов» риб в нерестовий період, в заказниках, природних нерестовищах. Насправді в цей час із ріки, з чисто корисливою метою, вигрібаються сотні тонн ікряної риби.

    Подвійна бухгалтерія обліку вилову, що підганяє звіти під дотримання ліміту отриманих квот, приводить до того, що 50% - 60% пійманої риби продається за «чорну готівку».

    Зважаючи на дохідність нелегального «обігу риби» на практиці склалась мережа перекупників «лівої» риби, система її доставки, переробки і реалізації. Безумовно, що існувати така мережа без прикриття її рибінспекторами і різного рангу чиновниками не може. Її живучість спирається на такі фактори, як широка доступність знарядь браконьєрського лову, відсутність дієвого контролю з боку рибоохоронних органів та їх корумпованість, висока латентність правопорушень у цій сфері та відсутність комплексного системного контролю річок та водойм зі сторони Мінприроди.

    Виходячи із власних спостережень, ми вважаємо, що найбільшу деструктивну роль у сфері збереження та відновлення рибних запасів відіграє Держкомрибгосп. Ця структура, незважаючи на здоровий глузд, здійснює функції державного регулювання використання водних живих ресурсів (визначає їх запаси, видає дозволи на лов, закриває чи відкриває водойми для такого лову тощо) і одночасно здійснює державний контроль за їх використанням, який по суті є відомчим контролем.

    Підпорядкування промисловому, по суті, відомству поставило хрест на всій природоохоронній сутності рибінспекції. Підвідомча залежність рибінспекції повністю розв'язує руки риболовецьким артілям для безконтрольного лову. Незадовільний матеріально-технічний стан, мізерні зарплати, зробив рибінспекцію однією із самих корумпованих організацій. Сьогодні, як, правда і вчора, займатися регулярним ловом риби, тим більше незаконним, без знання рельєфу дна, специфіки регіону, системи нагляду не можливо. За таких умов бригади браконьєрів найчастіше й організовуються під патронатом інспекторів та місцевих князьків. Попереджаючи їх про рейди, що готуються, рибоохорона робить ці бригади невразливими. Рейди, оперативні перевірки вона влаштовує сама собі. Сама собі призначає критерії оцінки успішності роботи інспекторів і принципи організації «охорони» угідь.

    Сьогодні в екологів і промисловиків різні інтереси до природних ресурсів.Як дуже показовий приклад цьому, можна навести результат спільного рейду інспекторів Мінприроди та активістів ВГО «Асоціація рибалок України» на території ландшафтного заказника загальнодержавного значення Сулинський". Слід зазначити, що цей Заказник площею 31161,3 га має велике значення як район нересту, нагулу зимівлі багатьох цінних видів риб: щуки, сазана, ляща, судака та інших. В день рейду на цій загалом закритій території, було виявлено 19 човнів із легальними 646 сітками загальною довжиною близько 50 кілометрів. Але це ще не все. Коли рейдова група знайшла і почала знімати безкінечні не зареєстровані сітки, її члени були атаковані рибінспекцією, яка замість того, щоб підключитись до боротьби з незаконним ловом, з усіх сил заважали такій роботі.

    Все це свідчить про необхідність швидких докорінних змін самої системи охорони навколишнього середовища та водних живих ресурсів зокрема. З цією метою ми пропонуємо:

    - ліквідувати існуючу рибінспекцію, як структуру, що не може і не хоче
    захищати інтереси держави та не підлягає реорганізації;

    - на основі Державної екологічної інспекції створити єдиний природоохоронний орган, підконтрольний Кабінету Міністрів України, поклавши на нього в тому числі і контроль за використанням водних живих ресурсів. Встановити систему підбору, підготовки кадрів для такого природоохоронного органу, поставивши ці процеси під контроль громадських організацій України. Відокремити його діяльність від розподільчих функцій. Встановити, що головним завданням та критерієм оцінки ефективності діяльності його працівників може бути тільки збереження та примноження багатств живої природи України, рекреаційного потенціалу довкілля;

    - розпочати роботу моніторингу стану іхтіофауни Дніпровського басейну із залученням відомчонезалежних груп вчених-іхтіологів, що дасть об'єктивну інформацію для видачі квот на вилов риби, та для реальної реалізації програм відновлення рибних запасів.


    Безумовно, ми розуміємо що реалізація програми природозбереження - багатогранне і складне завдання, яке потребує комплексного програмного підходу та гарно організованої роботи кваліфікованих спеціалістів - однодумців по всіх регіонах України. Вважаємо, що в Україні є достатня кількість чесних професіоналів, які в тісній співпраці з громадськістю зможуть вирішити всі ці проблеми.


    З повагою,

    Голова Всеукраїнської Ради О.В.Чистяков

  2. #2
    Moderator Репутация: 202
    Регистрация
    08.01.2010
    Адрес
    Киев
    Сообщений
    2,305
    ПРОЕКТ ЗАКОНА О ПОВЫШЕНИИ ШТРАФОВ ЗА БРАКОНЬЕРСТВО.

    Ассоциация рыболовов Украины
    инициировала, а ее юридическая служба совместно с Государственной экологической инспекцией приняла активное участие в разработке Проекта Закона "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за порушення вимог природоохоронного законодавства."

    Это стало возможным благодаря неоднократным требованиям и обращениям, как письменных (письма на имя министра Минприроды, Начальника Государственной экологическрй инспекции, Председателю Комитета Верховной Рады по вопросам экологической политики, природопользования и ликвидации последствий Чернобыльской катастрофы), так и устных (проведено два круглых стола в Минприроде, Ассоциация приняла участия в Расширенной Коллегии Государственной экологической инспекции, на данных мероприятиях присутствовали представители Кабинета Министров, Верховной Рады, министерств и управлений, а так же других гос. структур.

    Это первый этап повышения штрафов за браконьерство, который в основном кассается дополнений и изменений в Административном Кодексе и частично в Криминальном Кодексе.

    На втором этапе будут внесены дополнения в Криминальный Кодекс. Это кассается массового истребления рыбьих стай электротоком, отравляющими и взровоопасными веществами (что по мнению Ассоциации должно караться с максимальной строгостью, вплоть до лишения свободы).

    Хочется отметить, что изменениями в пункте 7 второй части статьи 255 дается возможность общественным инспекторам право пресекать браконьерские правонарушения используя статьи 63, 64 - 70, 73, 77, 77-1, 78, 82, 85, 85-1, 88-1, 89 (о диких животных), 90, 91, 91-2, 153.

    Изменить название статьи 85-1 (с «изготовление и продажа» на «изготовление или продажа»), что кассается браконьерских орудий лова.,, и дает тепер болем полноценную возможность бороться с продажей браконьерских снастей.

    Так же в Проекте Закона вносятся изменения в ряд статей, о ужесточении наказания за массовую гибель рыбы в результате хозяйственной деятельности предприятий (загрязнения, сброса нечистот, отравляющих рыбу веществ, загрязнения природоохранной береговой зоны и многое др.).

    Ассоциация рыболовов Украины выносит данный Проект Закона на общественное обсуждение. Ведь Закон - это правила жизни всего общества. И нужно быть максимально осторожным и внимательным при его написании. Ведь этот законопроект касается Нашей жизни на Наших Реках. И здесь Ваше мнение - очень ценно! Ведь мы с Вами постоянные Жители Наших Рек. И наконец-то нам предоставляется возможность выписать, самостоятельно, по каким правилам мы будем на них жить. Пишите. Высказывайте свое видение данного вопроса. Только совместно с Вами сможем построить Правила Жизни на Наших Водоймах.

    С уважением.

    __________________________________________________ ___



    ЗАКОН УКРАЇНИ

    Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за порушення вимог природоохоронного законодавства.
    ______________________________________________

    Верховна Рада України постановляє:


    І. Внести до Кодексу України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до № 51, ст. 1122) такі зміни:

    1) в абзаці другому статті 47 слова «від чотирьох до шести» замінити словами «від двадцяти до тридцяти», а слова «від десяти до чотирнадцяти» замінити словами «від п’ятдесяти до вісімдесяти»;

    2) статтю 48 викласти в такій редакції:
    „Стаття 48. Порушення права державної власності на води
    Самовільне захоплення водних об’єктів або самовільне здійснення спеціального водокористування, а також укладання інших угод, які в прямій чи прихованій формі порушують право державної власності на води, –
    тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п’ятдесяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.”;

    3) у статті 49:
    в абзаці першому слова «лісокористування» замінити словами «користування лісами»;
    в абзаці другому слова «від трьох до семи» замінити словами «від п’ятнадцяти до тридцяти п’яти», а слова «від п’яти до восьми» замінити словами «від двадцяти п’яти до сорока»;

    4) в абзаці другому статті 50 слова «від трьох до семи» замінити словами «від п’ятнадцяти до тридцяти п’яти», а слова «від п’яти до восьми» замінити словами «від двадцяти п’яти до сорока»;

    5) у статті 57:
    в абзаці другому слова «від чотирьох до шести» замінити словами «від двадцяти до тридцяти», а слова «від десяти до чотирнадцяти» замінити словами «від п’ятдесяти до шістдесяти»;
    в абзаці четвертому слова «від десяти до чотирнадцяти» замінити словами «від п’ятдесяти до шістдесяти»;
    в абзаці шостому слова «від десяти до чотирнадцяти замінити словами «від п’ятдесяти до шістдесяти»;
    в абзаці восьмому слова «від десяти до чотирнадцяти» замінити словами «від п’ятдесяти до вісімдесяти»;

    6) в абзаці другому статті 58 слова «від десяти до чотирнадцяти» замінити словами «від п’ятдесяти до шістдесяти»;

    7) статтю 59 викласти в такій редакції:
    «Стаття 59. Порушення правил охорони водних ресурсів
    Забруднення і засмічення вод, порушення водоохоронного режиму на водозборах, які спричиняють або можуть спричинити їх забруднення, водну ерозію ґрунтів та інші шкідливі явища, -
    тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від сорока до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
    Такі самі дії, вчинені на водозборах, розташованих у межах населених пунктів, на землях рекреаційного, оздоровчого призначення, шляхах сполучення, які спричиняють або можуть спричинити їх забруднення, водну ерозію ґрунтів та інші шкідливі явища, -
    тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від тридцяти до п’ятидесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п’ятидесяти до дев’яноста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
    Введення в експлуатацію підприємств, комунальних та інших об'єктів, без споруд і пристроїв, що запобігають забрудненню і засміченню вод або їх шкідливому діянню, -
    тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від сорока до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
    Такі самі дії на об'єктах, що розташовані в межах населених пунктів, на землях природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, а також на землях рекреаційного та оздоровчого призначення, особливо цінних землях, без споруд і пристроїв, що запобігають забрудненню і засміченню вод або їх шкідливому впливу на водні об'єкти, -
    тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від п’ятидесяти до дев’яноста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.»;

    8) у статті 59-1:
    в абзаці другому частини першої слова «від тридцяти п’яти до сімдесяти» замінити словами «від сімдесяти до дев’яноста»;
    в абзаці першому частини другої після слів «законодавством України» додати слова «або порушенням технологій навантажувальних і розвантажувальних робіт, які були узгоджені з органами, що здійснюють державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища»;
    в абзаці другому частини другої слова «від двадцяти до сорока» замінити словами «від сорока до шістдесяти»;
    в абзаці другому частини третьої перед словами «посадових осіб судна» додати слово «судновласника,», а слова «від сорока до сімдесяти» замінити словами «від шістдесяти до дев’яноста»;

    9) доповнити Кодекс статтями 59-2 – 59-7 такого змісту:
    «Стаття 59-2. Використання земель водного фонду не за призначенням та порушення режиму господарської діяльності на землях водного фонду
    Використання земель водного фонду не за цільовим призначенням та порушення режиму господарської діяльності на землях водного фонду, –
    тягне за собою накладення штрафу на громадян від тридцяти до п’ятидесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від семидесяти до дев’яноста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

    Стаття 59-3. Руйнування русел річок, струмків та водотоків або порушення природних умов поверхневого стоку під час будівництва і експлуатації автошляхів, залізниць та інших інженерних комунікацій
    Руйнування русел річок, струмків та водотоків, –
    тягне за собою накладення штрафу на громадян від тридцяти до п’ятидесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від шістдисяти до дев’яноста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
    Порушення природних умов поверхневого стоку під час будівництва і експлуатації автошляхів, залізниць та інших інженерних комунікацій, –
    тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від шістдисяти до дев’яноста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

    Стаття 59-4. Незаконне створення систем скидання зворотних вод у водні об'єкти, міську каналізаційну мережу або зливну каналізацію та несанкціоноване скидання зворотних вод та перевищення гранично допустимих скидів забруднюючих речовин у водні об'єкти
    Незаконне створення систем скидання зворотних вод у водні об'єкти, міську каналізаційну мережу або зливну каналізацію та несанкціоноване скидання зворотних вод, –
    тягне за собою накладення штрафу на громадян від тридцяти до п’ятидесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від шістдесяти до дев’яноста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
    Перевищення гранично допустимих скидів забруднюючих речовин у водні об'єкти, –
    тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від шістдисяти до дев’яноста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

    Стаття 59-5. Неповідомлення (приховування) відомостей про аварійні ситуації на водних об’єктах, невжиття заходів щодо попередження та ліквідації екологічних наслідків аварій
    Неповідомлення (приховування) відомостей про аварійні ситуації на водних об'єктах, –
    тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

    Невжиття заходів щодо попередження та ліквідації екологічних наслідків аварій, –
    тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від шістдисяти до дев’яноста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

    Стаття 59-6. Порушення порядку здійснення скидання зворотних вод у поверхневі водні об’єкти
    Скидання в поверхневі водні об’єкти зворотних вод, що містять речовини, для яких не встановлені нормативи гранично допустимих концентрацій речовин у водних об’єктах, без встановлених нормативів гранично допустимого скидання та показників властивостей, скидання зворотних вод із вмістом речовин, що перевищують нормативи гранично допустимих скидів речовин або значеннями показників властивостей, що не відповідають встановленим –
    тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від шістдесяти до дев’яноста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
    Недотримання умов скидання шахтних, кар’єрних, рудникових, дренажних вод, вод скинутих після рибогосподарського використання, вод із накопичувачів промислових забруднених стічних вод та технологічних водойм –
    тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від шістдесяти до дев’яноста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

    Стаття 59-7. Порушення природоохоронного режиму використання прибережних захисних смуг
    Порушення режиму використання прибережних захисних смуг річок, морів, навколо морських заток і лиманів, озер, водосховищ та інших водойм –
    Тягне за собою накладення штрафу на громадян від п’яти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від двадцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.»;

    10) статті 60, 61 викласти в такій редакції:
    «Стаття 60. Порушення правил спеціального водокористування та ведення обліку кількості вод
    Забір води з порушенням правил спеціального водокористування, самовільне проведення гідротехнічних робіт, нераціональне використання води (добутої, шахтної, кар'єрної, дренажної або відведеної із забудованої території), порушення правил ведення первинного обліку кількості вод, що забираються з водних об'єктів і скидаються до них, неподання, подання із запізненням, не в повному обсязі або подання недостовірних звітних адміністративних даних про використання води та визначення якості вод, що скидаються, -
    тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від тридцяти до п’ятидесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від п’ятдесяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
    Нездійснення або виконання не в повному обсязі інструментально-лабораторних вимірювань за погодженим планом-графіком контролю якості зворотних вод, що скидаються у водні об'єкти, та якості води водних об'єктів у

    контрольних створах, відсутність погодженого плану-графіка контролю, ненадання або несвоєчасне надання звіту за результатами контролю, -
    тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб – від двадцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

    Стаття 61. Пошкодження водогосподарських та гідрометричних споруд і пристроїв, у тому числі спостережних артезіанських свердловин, порушення правил експлуатації та встановлених режимів роботи водогосподарських систем, споруд та пристроїв
    Пошкодження водогосподарських та гідрометричних споруд і пристроїв, у тому числі спостережних артезіанських свердловин, –
    тягне за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від шістдесяти до дев’яноста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
    Порушення правил експлуатації та встановлених режимів роботи водогосподарських систем, споруд та пристроїв, –
    тягне за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від шістдесяти до дев’яноста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.»;

    11) в абзаці першому статті 62 після слова «невиконання» додати слово «судновласником», в абзаці другому слова «від п’яти до восьми» замінити словами «від двадцяти п’яти до сорока»;

    12) статтю 63 викласти в такій редакції:
    «Стаття 63. Незаконне використання ділянок лісового фонду України
    Використання ділянок лісового фонду України для розкорчовування і використання їх не за призначенням, у тому числі для спорудження жилих будинків, виробничих та інших будівель і споруд без належного дозволу, -
    тягне за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від п’ятдесяти до дев’яноста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
    Порушення строків повернення лісових ділянок, що перебувають у тимчасовому користуванні, або невиконанні обов’язків щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням, -
    тягне за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від п’ятдесяти до дев’яноста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.»;

    13) статтю 64 викласти в такій редакції:
    «Стаття 64. Порушення встановленого порядку заготівлі та вивезення деревини, заготівлі живиці і використання інших лісових ресурсів
    Порушення встановленого порядку заготівлі та вивезення деревини, заготівлі живиці і використання інших лісових ресурсів, заготівля лісових ресурсів способами, що негативно впливають на стан і відтворення лісів, -
    тягне за собою накладення штрафу на громадян від п’ятнадцяти до тридцяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від сорока п’яти до дев’яноста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
    Невнесення плати за використання лісових ресурсів у встановлені строки, -
    тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб – від сорока п’яти до дев’яноста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.»;

    14) доповнити Кодекс статтею 64-1 такого змісту:
    «Стаття 64-1. Порушення вимог здійснення санітарно-оздоровчих заходів в лісах
    Несвоєчасне виявлення власником лісів або постійним лісокористувачем осередків шкідників із загрозою об’їдання двадцяти п’яти і більше відсотків листя, хвої, -
    тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п’яти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
    Проведення суцільної санітарної рубки насаджень без попереднього обстеження їх спеціальною комісією або з обстеженням, але без лісопатолога спеціалізованої служби лісозахисту, а на територіях природно-заповідного фонду (за винятком заказників та господарських зон національних природних і регіональних ландшафтних парків) і без погодження органу центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища, -
    тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від сорока п’яти до дев’яноста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.»;

    15) статтю 65 викласти в такій редакції:
    «Стаття 65. Незаконне вирубування та пошкодження дерев і чагарників
    Незаконне вирубування та пошкодження дерев і чагарників, -
    тягне за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п’ятдесяти до семидесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.»;

    16) в абзаці другому статті 65-1 слова «від п’яти до десяти» замінити словами «від двадцяти п’яти до п’ятдесяти», а слова «від семи до двадцяти» замінити словами «від тридцяти до шістдесяти»;

    17) статтю 66 викласти в такій редакції:
    «Стаття 66. Знищення або пошкодження лісових культур, підросту та самосіву в лісах
    Знищення або пошкодження лісових культур, сіянців та саджанців у лісових розсадниках і на плантаціях, а також підросту та самосіву на площах, призначених для відновлення лісу, -
    тягне за собою накладення штрафу на громадян від п’яти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п’ятнадцяти до тридцяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.»;

    18) в абзаці другому статті 67 слова «від одного до трьох» замінити словами «від п’яти до п’ятнадцяти», а слова «від трьох до семи» замінити словами «від п’ятнадцяти до тридцяти п’яти»;

    19) статтю 68 та 69 викласти в такій редакції:
    «Стаття 68. Порушення строків лісовідновлення та інших вимог встановлених законодавством щодо відтворення лісів, поліпшення їх якісного складу
    Порушення строків лісовідновлення та інших вимог встановлених законодавством щодо відтворення лісів, поліпшення їх якісного складу, -
    Тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

    Стаття 69. Пошкодження сіножатей, пасовищ і ріллі на землях лісогосподарського призначення
    Пошкодження сіножатей, пасовищ і ріллі на землях лісогосподарського призначення, -
    Тягне за собою накладення штрафу на громадян від п’яти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від п’ятнадцяти до тридцяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.»;
    20) у статті 70:
    Назву і абзац перший викласти в такій редакції:
    «Стаття 70. Самовільна заготівля сіна та випасання худоби, самовільне збирання дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід
    Самовільна заготівля сіна та випасання худоби на лісових ділянках, землях сільськогосподарського призначення, самовільне збирання дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід і т.ін. на ділянках, де це заборонено або допускається тільки за лісовими квитками»;
    в абзаці другому слова «від одного до трьох» замінити словами «від п’яти до п’ятнадцяти», а слова «від трьох до семи» замінити словами «від п’ятнадцяти до тридцяти п’яти»;
    в абзаці четвертому слова «від одного до трьох» замінити словами «від п’яти до п’ятнадцяти», а слова «від трьох до семи» замінити словами «від п’ятнадцяти до тридцяти п’яти»;
    21) в абзаці другому статті 71 слова «від трьох до семи» замінити словами «від п’ятнадцяти до тридцяти п’яти»;

    22) в абзаці другому статті 72 слова «від п’яти до восьми» замінити словами «від двадцяти п’яти до сорока»;

    23) статтю 73 викласти в такій редакції:
    «Стаття 73. Засмічення, знищення або пошкодження лісів побутовими і промисловими відходами
    Засмічення лісів побутовими і промисловими відходами, -
    тягне за собою накладення штрафу на громадян від п’яти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від п’ятнадцяти до тридцяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
    Знищення або пошкодження лісів внаслідок забруднення хімічними та радіоактивними речовинами, виробничими і побутовими відходами, стічними водами, іншими шкідливими речовинами, підтоплення, осушення та інших видів шкідливого впливу, -
    тягне за собою накладення штрафу на громадян від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від тридцяти до семидесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
    Невжиття заходів щодо попередження засмічення лісів чи його ліквідації – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від десяти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.»;

    24) у назві статті 74 і абзаці першому слова «державного лісового фонду» замінити словами «на ділянках лісового фонду України»; в абзаці другому слова «від одного до трьох» замінити словами «від п’яти до п’ятнадцяти», а слова «від трьох до семи» замінити словами «від п’ятнадцяти до тридцяти п’яти»;

    25) в абзаці другого статті 75 слова «від одного до трьох» замінити словами «від п’яти до п’ятнадцяти», а слова «від трьох до семи» замінити словами «від п’ятнадцяти до тридцяти п’яти»;

    26) в абзаці другому статті 76 слова «від одного до трьох» замінити словами «від п’яти до п’ятнадцяти», а слова «від трьох до семи» замінити словами «від п’ятнадцяти до тридцяти п’яти»;

    27) у статті 77:
    в абзаці другому частини першої слова «від одного до трьох» замінити словами «від п’яти до п’ятнадцяти», а слова «від трьох до десяти» замінити словами «від п’ятнадцяти до п’ятдесяти»;
    абзац перший частини другої викласти в такій редакції:
    «Знищення або пошкодження лісу внаслідок підпалу або недбалого поводження з вогнем, порушення інших вимог пожежної безпеки в лісах, що призвело до виникнення лісової пожежі або поширення її на значній площі, -»
    в абзаці другому частини другої слова «від трьох до десяти» замінити словами «від п’яти до п’ятдесяти», а слова «від семи до дванадцяти» замінити словами «від тридцяти п’яти до шістдесяти»;

    28) у статті 78:
    абзац другий викласти в такій редакції:
    «тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб та громадян – суб’єктів підприємницької діяльності – від двадцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.»;
    абзац четвертий викласти в такій редакції:
    «тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб та громадян – суб’єктів підприємницької діяльності – від двадцяти до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.»;

    29)в абзаці другому статті 78-1 слова «від п’яти до семи» замінити словами «від двадцяти п’яти до шістдесяти»;

    30) у статті 79:
    в абзаці другому вилучити слова «попередження або», а слова «від п’яти до восьми» замінити словами «від двадцяти до сорока»;
    в абзаці четвертому слова «від п’яти до восьми» замінити словами «від двадцяти до сорока

    31) у статті 79-1:
    в абзаці другому слова «від одного до п’ятнадцяти» замінити словами «від п’яти до сімдесяти п’яти», а слова «посадових осіб – від п’яти до двадцяти» замінити словами «посадових осіб та фізичну особу-підприємця – від двадцяти п’яти до дев’яноста»;

    32) в абзаці другому статті 80 слова «від двох до трьох» замінити словами «від десяти до двадцяти»;

    33) в абзаці другому статті 81 слова «від одного до трьох» замінити словами «від п’яти до п’ятнадцяти»;

    34) абзац перший статті 82 після слів «використання відходів» доповнити словами «перевищення лімітів на розміщення відходів»; в абзаці другому слова «від одного до п’яти» замінити словами «від п’яти до двадцяти п’яти», а слова «від п’яти до восьми» замінити словами «від двадцяти до сорока»;

    35) в абзаці другому статті 82-1 слова «від трьох до п’яти» замінити словами «від п’ятнадцяти до двадцяти п’яти»;

    36) в абзаці другому статті 82-2 слова «від трьох до п’ятнадцяти» замінити словами «від п’ятнадцяти до сімдесяти п’яти»;

    37) в абзаці другому статті 82-3 слова «від трьох до п’яти» замінити словами «від п’ятнадцяти до двадцяти п’яти»;

    38) в абзаці другому статті 82-4 слова «від двох до п’яти» замінити словами «від десяти до двадцяти п’яти»;

    39) в абзаці другому статті 82-5 слова «від двох до п’яти» замінити словами «від десяти до двадцяти п’яти»;

    40) в абзаці другому статті 82-6 після слів «посадових осіб» додати слова «та фізичну особу-підприємця»; слова «від двох до п’яти» замінити словами «від десяти до п’ятнадцяти»;

    41) у назві статті 83 та у першому абзаці після слова «зберігання» додати слово «реалізації»; в абзаці другому слова «від трьох до семи» замінити словами «від п’ятнадцяти до тридцяти п’яти», а слова «від семи до десяти» замінити словами «від тридцяти п’яти до п’ятдесяти»;

    42) у статті 85:
    в абзаці другому слова «від двох до двадцяти» замінити словами «від десяти до тридцяти», а слова «від десяти до тридцяти» замінити словами «від сорока до сімдесяти»;
    в абзаці четвертому слова «від двадцяти до сорока» замінити словами «від тридцяти до п’ятдесяти», а слова «від тридцяти до п’ятдесяти» замінити словами «від п’ятдесяти до дев’яноста»;
    в абзаці шостому слова «від двох до десяти» замінити словами «від десяти до тридцяти», а слова «від десяти до тридцяти» замінити словами «від сорока до сімдесяти»;
    в абзаці восьмому слова «від двадцяти до сорока» замінити словами «від тридцяти до п’ятдесяти», а слова «від тридцяти до п’ятдесяти» замінити словами «від п’ятдесяти до дев’яноста»;
    в абзаці десятому слова «від десяти до двадцяти» замінити словами «від тридцяти до п’ятдесяти», а слова «від двадцяти до тридцяти» замінити словами «від п’ятдесяти до дев’яноста»;

    43) у статті 85-1:
    у назві статті слова «виготовлення та збут» замінити словами «Виготовлення або збут»;
    в абзаці другому слова «від трьох до семи» замінити словами «від п’ятнадцяти до тридцяти п’яти»;

    44) в абзаці другому статті 86-1 слова «від одного до шести» замінити словами «від п’яти до тридцяти», а слова «від п’яти до восьми» замінити словами «від двадцяти ти п’яти до сорока»;

    45) у статті 87:
    в абзаці другому слова «від трьох до п’яти» замінити словами «від п’ятнадцяти до двадцяти п’яти», а слова «від п’яти до семи» замінити словами «від двадцяти п’яти до тридцяти п’яти»;
    в абзаці четвертому слова «від п’яти до семи» замінити словами «від двадцяти п’яти до тридцяти п’яти»;

    46) в абзаці другому статті 89 слова «від трьох до семи» замінити словами «від п’ятнадцяти до тридцяти п’яти»;

    47) у статті 90-1:
    в абзаці другому слова «від п’яти до восьми» замінити словами «від двадцяти п’яти до сорока», а слова «від семи до десяти» замінити словами «від тридцяти п’яти до п’ятдесяти»;
    в абзаці четвертому слова «від п’яти до восьми» замінити словами «від двадцяти п’яти до сорока», а слова «від семи до десяти» замінити словами «від тридцяти п’яти до п’ятдесяти»;

    48) в абзаці другому статті 91 слова «від трьох до восьми» замінити словами «від п’ятнадцяти до сорока», а слова «від п’яти до десяти» замінити словами «від двадцяти п’яти до п’ятдесяти»;

    49) в абзаці другом статті 91-1 слова «від трьох до п’яти» замінити словами «від двадцяти п’яти до сорока», а слова «від чотирьох до семи» замінити словами «від тридцяти п’яти до п’ятдесяти»;

    50) в абзаці другому статті 91-2 слова «від одного до шести» замінити словами «від п’яти до тридцяти», а слова «від трьох до десяти» замінити словами «від п’ятнадцяти до п’ятдесяти»;

    51) в абзаці другому статті 91-3 слова «від двох до п’яти» замінити словами «від десяти до двадцяти п’яти»;

    52) в абзаці другому статті 91-4 слова «від трьох до десяти» замінити словами «від п’ятнадцяти до п’ятдесяти»;

    53) в абзаці другому статті 153 слова «від одного до трьох” замінити словами «від п’яти до п’ятнадцяти», а слова «від трьох до семи» замінити словами «від п’ятнадцяти до тридцяти п’яти»;

    54) в абзаці другому статті 188-5 слова «від п’яти до десяти» замінити словами «від п’ятдесяти до семидесяти», а слова «від десяти до тридцяти» замінити словами «семидесяти до дев’яноста»;

    55) статтю 239 викласти в такій редакції:
    «Стаття 239. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань водного господарства в галузі управління і контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів
    Органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань водного господарства в галузі управління і контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням правил використання, охорони водних ресурсів, передбачені статтями 48, 59, 59-2 – 59-5, 60, 61 (за винятком випадків забруднення та вичерпання підземних вод або порушення водоохоронного режиму на водозборах, яке спричинило забруднення цих вод).
    Від імені органу, зазначеного у цій статті, складати протоколи та розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:

    1) заступники керівника спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань водного господарства в галузі управління і контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів – штраф на громадян до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – до дев’яноста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

    2) начальник, заступники начальника, начальники відділів управління комплексного використання водних ресурсів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань водного господарства в галузі управління і контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів; начальники, заступники начальників, головні інженери басейнових управлінь водних ресурсів та їх регіональних підрозділів; начальники, заступники начальників, головні інженери обласних виробничих управлінь меліорації і водного господарства, міжрайонних та районних управлінь водного господарства; начальники управлінь каналів, завідуючі гідрохімічними лабораторіями –
    штраф на громадян до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – до дев’яноста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

    3) начальники відділів, головні та провідні спеціалісти басейнових управлінь водних ресурсів та їх регіональних підрозділів; начальники відділів, головні та провідні спеціалісти обласних виробничих управлінь меліорації і водного господарства, міжрайонних та районних управлінь водного господарства, головні та провідні спеціалісти гідрохімічних лабораторій –
    штраф на громадян до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – до семидесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.»;

    56) назву статті 242-1, частину першу та другу викласти в такій редакції:
    «Статті 242-1. Органи центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища
    Органи центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 47 – 50, 52 – 55, 57 – 74, 76 – 77-1, статтею 78 (крім порушень санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм), статтями 78-1 – 79-1 та статтями 80 – 83 (крім порушень санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм), частинами першою та третьою статті 85, статтями 85-1, 86-1, 87, статтею 89 (щодо диких тварин), статтею 90-1 (крім порушень санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм), статтями 91 – 91-4, статтею 95 (крім порушень санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм ядерної безпеки), статтею 153, статтею 167 (щодо реалізації нафтопродуктів, екологічні показники яких не відповідають вимогам стандартів, норм та правил) і статтею 188-5.

    Від імені органів центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право:

    1) за адміністративні правопорушення, передбачені статтями 47 – 50, 52 – 55, 57 – 74, 76 – 77-1, статтею 78 (крім порушень санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм), статтями 78-1 – 79-1 та статтями 80 – 83 (крім порушень санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм), частинами першою та третьою статті 85, статтями 85-1, 86-1, 87, статтею 89 (щодо диких тварин), статтею 90-1 (крім порушень санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм), статтями 91 – 91-4, статтею 95 (крім порушень санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм ядерної безпеки), статтею 153 (щодо вимог з охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів і радіаційної безпеки), статтею 167 (щодо реалізації нафтопродуктів, екологічні показники яких не відповідають вимогам стандартів, норм та правил) і статтею 188-5 (щодо вимог з охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів і радіаційної безпеки) цього Кодексу, - Головний державний інспектор України з охорони навколишнього природного середовища та його заступники, старші державні інспектори України з охорони навколишнього природного середовища, державні інспектори України з охорони навколишнього природного середовища, головні державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя та їх заступники, головні державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища Чорного моря, Азовського моря, Азовського і Чорного морів та їх заступники, старші державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища, державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища.»;

    57) абзац 27 пункту 1 частини першої статті 255 викласти в такій редакції:
    «органів Міністерства охорони навколишнього природного середовища України (статті 85, 85-1, 88, 88-1, 88-2, 90, 91, 164 – в частині порушення порядку провадження господарської діяльності, пов’язаної з раціональним використанням, відтворенням та охороною природних ресурсів (земля, надра, поверхневі води, атмосферне повітря, тваринний та рослинний світ, природні ресурси територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України), поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами).»;
    пункт 7 частини другої статті 255 викласти в такій редакції:

    7) громадський інспектор з охорони довкілля (статті 63, 64 - 70, 73, 77, 77-1, 78, 82, 85, 85-1, 88-1, 89 (щодо диких тварин), 90, 91, 91-2, 153);”.



    ІІ. У статтю 246 Кримінального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2001, № 25-26, ст. 131) внести такі зміни:

    у частині другій слова «від п’ятдесяти до ста» замінити словами «від ста до двохсот»;
    доповнити статтю приміткою такого змісту:
    «Примітка: Під істотною шкодою слід розуміти таку шкоду, розмір якої у сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.»

    ІІІ. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

  3. #3
    Moderator Репутация: 202
    Регистрация
    08.01.2010
    Адрес
    Киев
    Сообщений
    2,305
    УВАЖАЕМЫЕ ФОРУМЧАНЕ!

    Предлагаем на Ваше обсуждение письмо Председателю Верховного Совета Литвину В.М. В котором мы постарались кратко обрисовать сложившуюся ситуацию на Наших Водоемах. В которой в немалой степени, на наш взгляд, виновата рыбинспекция. Спровоцировав своими действиями, а порой и халатным-преступным бездействием, экологическую катастрофу на Наших Реках. По мнению Ассоциации рыболовов Украины рыбинспекция в сегодняшнем своем состоянии является "раковой опухолью" Наших Водоемов. И поэтому Ассоциация рыболовов Украины требует немедленной ликвидации этой прогнившей и коррумпированной структуры.
    Необходимо создать (на базе Государственной экологической инспекции) Новую природоохранную ведомственно-независимую структуру. С понятной природоохранной мотивацией, и прозрачностью в работе.
    С обязательным общественным фильтром, гласностью в кадровом вопросе. Чтобы все кандидатуры на работу проходили общественное обсуждение. Только так мы сможем влиять, какие кадры будут защищать Наши Реки.
    Это одна из программных Целей Ассоциации рыболовов Украины.
    Высказывайте свои мысли и предложения. Благодаря им мы с Вами сможем возродить Наши Реки и правильно построить правила поведения на них.


    С уважением.

    __________________________________________________ _____________________



    Всеукраїнська громадська організація
    «АСОЦІАЦІЯ РИБАЛОК УКРАЇНИ»
    «Віднови, Охороняй, Використовуй!»

    __________________________________________________

    01008, м.Київ, вул. Грушевського, 5

    Голові Верховної Ради України
    Литвину Володимиру Михайловичу



    Щодо екологічного стану водойм.

    ШАНОВНИЙ ВОЛОДИМИРЕ МИХАЙЛОВИЧУ!


    На сьогодні в Україні склалася напружена ситуація з промисловим добуванням водних живих ресурсів (далі – ВЖР), їх відтворенням та охороною. Загальнодержавна програма розвитку рибного господарства України на період до 2010 року не виконується. Не створено сучасних ресурсозберігаючих технологій вирощування товарної риби та нових видів цінних риб, не вжито заходів до будівництва риборозплідників.
    Відсутня реальна оцінка запасу водних живих ресурсів. Моніторинг стану промислових запасів ВЖР здійснюється відомчими закладами, які як правило, не враховують дані щодо екологічного стану водойм. Сучасний стан рибних запасів має чітко виражений депресивний характер. Промисловий вилов осетрових взагалі припинив своє існування, вкрай низькі запаси цінних видів риб, таких як камбала-калкан, ляща, судак та інших.
    Протягом останнього десятиріччя промислове видобування риби та морепродуктів знизилося майже на 50%, при цьому кількість підприємств, які займаються рибним промислом, залишається на тому ж рівні – близько 540, що свідчить про незаконне добування та розподіл рибної продукції.

    Передбачене законодавством регулювання вилову риби на основі науково-обгрунтованих встановлених лімітів та квот, служить основою для широкомасштабного бракон’єрського промислу.

    Серйозні недоліки у відновлені рибних запасів, використанні користувачами виділених їм квот, видачі органами рибоохорони дозволів на спеціальне використання ВЖР обумовлені тим, що органи рибоохорони в одній особі здійснюють функції державного регулювання використання ВЖР (визначають їх запаси, видають дозволи на лов, відкривають чи закривають водойми для такого лову тощо) і одночасно здійснюють державний контроль за використанням ВЖР, тобто, самі себе контролюють.

    Державний департамент рибного господарства Мінагрополітики України (далі – Укрдержрибгосп) не здійснює належний контроль за використанням квот. В минулому році суб’єктам господарювання виділено понад 550 квот на видобування ВЖР, з яких не проконтрольовано майже 80%. Непоодинокі випадки, коли квоти встановлюються без урахувань наукових обґрунтувань, формально переносяться з минулорічних об’ємів. Так наприклад, інститут рибного господарства УААН надіслав Укрдержрибгоспу заявку про надання квоти на вилов плітки у Кременчуцькому водосховищі в обсязі 1755 тонн. Проте квота була встановлена в об’ємі 3510 тонн. Крім цього, має місце виділення квот неспеціалізованим користувачам – Мелітопольському державному педагогічному інституту, Національному центру управління та випробування космічних засобів тощо.

    Щорічно науковим установам для проведення науково-дослідних робіт Укрдержрибгоспом виділяються значні (завищені) квоти на вилов ВЖР Так, в 2005 році було виділено біля 2 тис. тонн, а на 2006 рік біля 5 тис. тонн. Не маючи власної матеріально-технічної бази, наукові організації, на договірних умовах, доручають використання виділених для них квот численним комерційним структурам, які всупереч вимогам ст. 18 Закону України «Про тваринний світ», під виглядом проведення науково-дослідних робіт, здійснюють вилов ВЖР у місцях, заборонених для промислового лову. Так наприклад, підприємець В. Ігнатовський в Азовському морі здійснював науково-дослідний лов риби у забороненому місці, забороненими засобами лову, без участі відповідальної особи від наукової установи. Незаконно виловлено майже 5 тонн риби, збитки нанесені державі складають 144 тис. грн.

    Із року в рік на Кременчуцькому водосховищі на території ландшафтного заказника загальнодержавного значення "Сулинський" (далі-Заказник) з порушенням вимог п.3.1 Положення про Заказник та п. 6 Режиму промислового рибальства в дніпровських водосховищах, здійснювався в осінній період відбірковий лов старшовікових груп рослиноїдних та туводних видів риб. Тільки після втручання Держекоінспекції осінню минулого року було зупинено пограбування Заказника, який має велике значення як район нересту, нагулу і зимівлі багатьох видів риб.

    Слід зазначити, що науково-дослідні інститути звільнені від сплати за спеціальне використання ВЖР, тому за виловлену рибу біля 4,5 тис. тонн для "наукових" досліджень до державного бюджету жодної копійки не поступить.

    Відсутність відповідного наукового обґрунтування щодо промислового навантаження на знаряддя лову (сітки, неводи, ятері і т. п.) призводить до безпідставного перевантаження водойми знаряддями лову.
    Органи рибоохорони не здійснюють належний державний контроль за промисловим добуванням ВЖР і в основному виявляють малозначні порушення.

    Перевірки користувачів ВЖР на водоймах України показують, що значна частина ВЖР вилучається нелегально та реалізується (експортується) за «тіньовими схемами». Така ситуація посилює криміналізацію рибної галузі та створює загрозу подальшого забезпечення населення рибними продуктами. Так наприклад, при здійсненні державного контролю за використанням водних живих ресурсів на водоймах Одеської області Державними інспекторами України з охорони навколишнього природного середовища було викрито ряд грубих порушень вимог природоохоронного законодавства. При перевірці користувачів, які здійснюють спеціальне використання риби та інших водних живих ресурсів на річці Дністер, встановлено, що приватне мале підприємство "Дністер" (директор Г. Войцеховська) не отримало квоту на вилов риби. Знаряддя лову (сітки) зберігаються не в складі, а на воді в моточовнах на причалі. Це дозволяє рибалкам безперешкодно здійснювати промисел риби на річці Дністер не маючи дозволу. Так, колишній рибалка вищевказаного підприємства гр. Рудницький С. М. на моточовні, який належить цьому підприємству, реєстраційний № 99-46 ЯОД, здійснював промисел риби в річці Дністер без відповідного дозволу дев’ятьма сітками загальною довжиною 1350 метрів і виловив рибу цінних видів, лящ, судак, сазан, щука та товстолоб. Загальні збитки, нанесені державі незаконним виловом риби, складають 4105,5 грн. Матеріали направлені до Одеської міжрайонної природоохоронної прокуратури для прийняття відповідного рішення. Практично майже всі користувачі, які здійснюють промисел в Дністровському лимані та річці Дністер не дотримуються вимог "Режиму промислового рибальства в басейні Чорного моря" затвердженого наказом Мінагрополітики України № 81, що зареєстрований в Мін’юсті України за № 210/2084, використовуючи сітки, довжина яких набагато перевищую гранично встановлений розмір 70 метрів. Крім цього, в м. Вілкове на рибоприймальному пункті приватного підприємства "Риболовецька артіль "Адмірал" виявлено факт порушення заступником директора Побарзіним С.В., який без запису в журналі обліку прийнятої риби та інших водних живих ресурсів та накладної квитанції зберігав рибу в холодильній камері загальною вагою 157 кг. Наведені приклади свідчать про відсутній контроль за охороною, регулюванням та відтворенням ВЖР з боку Маякського територіального відділу рибоохорони басейнового управління "Дунайдністррибвод".

    Для реалізації державної політики у сфері покращення стану охорони, використання та відтворення ВЖР, отримання достовірних даних щодо запасів та раціонального використання ВЖР та уникнення дублювання повноважень між Мінагрополітики України та Мінприроди України, вважаємо за необхідне створити єдину державну контролюючу систему за використанням ВЖР при Мінприроди України, направлену на охорону державних, а не відомчих інтересів.

    Зважаючи на викладене, пропонуємо:

    1. Запропонувати Кабінету Міністрів України створити за участю Народної Громадської Екологічної Ради консультативно-дорадчий орган природоохоронного спрямування при уряді з метою налагодження ефективної взаємодії громадськості та виконавчої влади держави у сфері охорони довкілля та захисту екологічних прав громадян.

    2) Голові Верховної Ради України, головам профільних комітетів та депутатських фракцій Верховної Ради України щодо:

    - прискорення прийняття законопроектів, які передбачають посилення адміністративної та кримінальної відповідальності за правопорушення та злочини проти довкілля, у тому числі за браконьєрство;

    - надання відповідного доручення Рахунковій палаті України стосовно перевірки ефективного та цільового використання бюджетних коштів Держкомрибгоспом.


    3) Звернутись до Кабінету Міністрів України з вимогами щодо:

    - реформування рибного господарства в Україні шляхом переорієнтації його з рибодобування на риборозведення:

    - поступового припинення, до кінця 2012 року, промислового рибальства у внутрішніх водоймах загального користування як такого, що загрожує існуванню водних живих ресурсів в умовах природної волі;

    - визначення риборозведення більш економічно вигідним та пріоритетним напрямком розвитку рибного господарства, спрямованим на виробництво єкологічно чистого власного національного продукту;

    - створення умов для розвитку риборозведення, шляхом встановлення тимчасового пільгового оподаткування, та першочергового надання земельних ділянок для організіції риборозвідних фермерських господарств;

    - створення передумов для розвитку екологічного (зеленого) туризму - однієї з рекреаційних технологій – найбільш вигідних та перспективних технологій використання природних ресурсів на об’єктах водного фонду України;


    4) реорганізації Держкомрибгоспу, зокрема шляхом негайного припинення діяльності підвідомчоі Держкомрибгоспу рибоохорони та передання функцій рибоохорони до Державної екологічної інспекції, діяльність якої координується Мінприроди;

    5) залучити громадськість до активної участі у вирішенні питань реформування рибного господарства, шляхом встановлення громадського контролю і громадського обговорення програм і напрямків діяльності Держкомрибгоспу;

    6) на період формування риборозвідної галузі, збільшити кількість рибопродуктів у споживчому кошику громадян за рахунок розширення імпорту якісної океанської та морської рибопродукції;

    7) привести у відповідність до європейських стандартів вимоги до якості рибної продукції, що імпортується в Україну та виробляється в Україні,зокрема шляхом надання відповідної функції Держрибгоспу;

    8) розглянути питання, щодо реформування усіх органів державної виконавчої влади, наділених окремими функціями з охорони довкілля (земля, води, повітря, ліс, рибоохорона та ін.) шляхом закріплення усіх повноважень екологічного контролю і нагляду за єдиним новоствореним органом – Державним комітетом екологічної безпеки України (центрального органу виконавчої влади зі спеціальним статусом);

    9) залучити громадськість до активної участі у створенні єдиного органу екологічного контролю і нагляду (Держкомекобезпеки), забезпечити право об’єднань громадян на здійснення громадського контролю за діяльністю цього органу.


    10) Основні науково-дослідні інститути, які відповідають за розробку біологічних обґрунтувань щодо обсягів вилучення ВЖР та інших нормативів використання ВЖР, а саме: Південний інститут морського рибного господарства і океанографії (ПівденНДІРО) м. Керч; Азовський центр ПівденНДІРО, м. Бердянськ; Одеський центр ПівденНДІРО, м. Одеса, вивести із складу Укрдержрибгоспу та підпорядкувати їх Академії наук України.

    З повагою.

  4. #4
    Guest
    Guest
    ВСЕМ ! ВСЕМ ! ВСЕМ !

    Поздравляем все рыболовов! Долгая и изнурительная борьба Ассоциации рыболовов Украины за законные права рыболовов – любителей, наконец, увенчалась успехом. После, отчаянной борьбы по всем фронтам, с бывшим руководством Госрыбинспекции и ее карманной лжеобщественной организацией - ГИРом , продолжительных и очень юридически аргументированных переговоров с новым руководством Госкомрыбхоза и Киевской областной Рыбоохраны, подписан приказ об отмене какой бы то ни было оплаты за любительский лов рыбы. РЫБНАЯ ЛОВЛЯ НА ВСЕХ ВОДОЕМАХ ОБЩЕГО ПОЛЬЗОВАНИЯ КИЕВСКОЙ ОБЛАСТИ - БЕСПЛАТНА !!!!!!!!!

    Подробности борьбы и победы – немного позже в рыболовной прессе, на сайтах,
    а так же по телевидению ( в пятницу состоится совместная пресс-конференция руководства АРУ, Федерации рыболовного спорта Украины и Руководителя Киевской областной рыбоохраны)

    Пока же спешу предупредить, тех, кого еще не успели обмануть шарлатаны, продающие отловочные билеты и прочие разрешения на любительский лов рыбы – не отдавайте ваши деньги аферистам. О том, что это афера мы предупреждали и раньше.

  5. #5
    Moderator Репутация: 202
    Регистрация
    08.01.2010
    Адрес
    Киев
    Сообщений
    2,305
    Уважаемые Друзья!

    Предлагаем к обсуждению Законопроект «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо посилення відповідальності за порушення правил рибальства)».
    Просим не остаться равнодушными, ведь от этого зависит по каким Правилам мы будем жить на наших водоемах!
    Данный Законопроект разработан совместно юристами Агентства рыбного хозяйства Украины и Ассоциации рыболовов Украины.

    -------------------------------------------------------------------------------------


    ПРОЕКТ

    Закон України

    Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення
    (щодо посилення відповідальності за порушення правил рибальства)

    Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:

    І. Внести до Кодексу України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до № 51, ст. 1122) такі зміни:

    1. У статті 85:

    частину четверту викласти в такій редакції:

    «Грубе порушення правил рибальства (рибальство із застосуванням вогнепальної зброї, електроструму, вибухових або отруйних речовин, використання промислових знарядь лову особами, які не мають дозвільних документів для здійснення промислового лову; заборонених знарядь лову, інших засобів масового знищення риби та інших гідробіонтів або перебування на водоймі чи поблизу неї з вказаними знаряддями лову і матеріалами)
    - тягне за собою накладення штрафу на громадян від ста двадцяти до ста восьмидесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих водних біоресурсів чи без такої і на посадових осіб – від ста п`ятдесяти до двохсот сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих водних біоресурсів чи без такої»;

    доповнити частиною п’ятою такого змісту:

    «Повторне грубе порушення правил рибальства протягом календарного року тягне за собою накладання штрафу на громадян від двохсот сорока до трьохсот шестидесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих водних біоресурсів і на посадових осіб – від трьохсот до чотирьохсот п`ятидесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та конфіскацію знарядь та засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих водних біоресурсів.».

    У зв’язку з цим частину п’яту вважати частиною шостою.

    2. В абзаці другому частини першої статті 86 слова «від одного до шести» замінити словами «від ста до двохсот», слова «від п’яти до восьми» замінити словами «від п’ятисот до однієї тисячі».

    3. Доповнити статтю 87 частиною третьою такого змісту:

    «Порушення вимог з охорони риби та інших водних біологічних ресурсів у вигляді проведення робіт на рибогосподарських водних об`єктах без погодження відповідно до чинного законодавства та/або невжиття заходів щодо збереження середовища існування та умов розмноження гідробіонтів –
    - тягне за собою накладення штрафу на громадян від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від однієї тисячі до семи тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією засобів вчинення чи без такої.».

    4. Статтю 912 викласти у наступній редакції:

    «Перевищення використання затверджених лімітів та нормативів вилову водних біологічних ресурсів – тягне за собою накладення штрафу на громадян від сорока до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від п`ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.».

    5. У тексті статті 221:
    після слів та цифр «статтями 85-1,» доповнити словами та цифрами «частиною третьою статті 87,».

    6. В абзаці двадцять шостому пункту 1 частини першої статті 255:

    після цифри «90» доповнити цифрою «91»;

    слова «живих ресурсів» замінити словами «біоресурсів».


    ІІ. Прикінцеві положення.


    1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
    2. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом забезпечити приведення своїх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.


    Голова Верховної Ради України В.Рибак

    Адрес Законопроекту на сайті Міністерства анрарної політики та продовольства України
    http://www.minagro.gov.ua/uk/regulatory?nid=3302

  6. #6
    Moderator Репутация: 202
    Регистрация
    08.01.2010
    Адрес
    Киев
    Сообщений
    2,305
    ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
    до проекту Закону України “Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення” (щодо посилення відповідальності за порушення правил рибальства)

    1. Обґрунтування необхідності прийняття законопроекту

    Проект Закону України “Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення ” (щодо посилення відповідальності за порушення правил рибальства)” розроблено з метою посилення відповідальності за порушення правил використання об’єктів тваринного світу, а саме риби та інших водних біоресурсів, та порушення вимог щодо охорони середовища їх перебування (забруднення, проведення днопоглиблювальних, берегоукріплювальних, гідромеліоративних робіт) і шляхів міграції, переселення, акліматизації та схрещування.

    2. Мета і шляхи її досягнення

    Метою розробки законопроекту є посилення відповідальності за порушення громадянами та посадовими особами правил рибальства, а саме:
    - порушення правил використання об'єктів тваринного світу. Порушення правил рибальства;
    - експлуатація на водних об'єктах водозабірних споруд, не забезпечених рибозахисним обладнанням;
    - порушення вимог щодо охорони середовища перебування і шляхів міграції, переселення, акліматизації та схрещування диких тварин.
    - перевищення лімітів та нормативів використання природних ресурсів, перевищення затверджених лімітів (квот) та нормативів використання водних біоресурсів;

    - уточнення повноважень органів та осіб які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення.

    Також даним законопроектом передбачається посилити відповідальності за порушення правил рибальства у вигляді проведення робіт на рибогосподарських водних об’єктах без погодження відповідно до законодавства та не вжиття заходів щодо збереження середовища існування та умов відтворення водних біоресурсів.
    Посилення відповідальності за порушення правил використання об’єктів тваринного світу, а саме риби та інших водних біоресурсів, та за порушення вимог щодо охорони середовища їх перебування дасть можливість зменшити незаконне використання риби та інших водних біоресурсів у водних об’єктах, у тому числі внутрішніх морських водах і територіальному морі, виключній (морській) економічній зоні та на континентальному шельфі України.

    3. Правові аспекти

    На цей час в Україні притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил використання об’єктів тваринного світу (риби та інших водних біоресурсів) та за порушення вимог щодо охорони середовища їх перебування (забруднення водного середовища, проведення днопоглиблювальних, берегоукріплювальних, гідромеліоративних робіт) вирішуються на підставі Кодексу України про адміністративні правопорушення.

    Для реалізації положень запропонованого законопроекту немає потреби вносити зміни до інших законодавчих актів.

    4. Фінансово-економічне обґрунтування

    Введення в дію зазначеного проекту до Закону не потребує додаткових фінансових витрат з Державного бюджету України

    5. Пропозиція заінтересованих органів

    Законопроект має бути погоджений Міністерством фінансів України, Міністерством економіки України та Державною службою України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва.

    6. Регіональний аспект

    Законопроект не стосується питання розвитку адміністративно-територіальних одиниць.

    7. Запобігання корупції

    В даному законопроекті відсутні правила і процедури, які можуть містити ризики вчинення корупційних правопорушень.

    8. Громадське обговорення

    Проект Закону потребує проведення консультацій з громадськістю. Для обговорення і внесення пропозицій проект було розміщено на веб-сайті Держрибагенства та Міністерства аграрної політики та продольства України.

    9. Позиція соціальних партнерів

    Проект акта не стосується соціально-трудової сфери.

    10. Прогноз результатів соціально-економічних, правових та інших наслідків прийняття законопроекту

    Прийняття законопроекту буде сприяти раціональному використанню і охороні навколишнього природного середовища, створенню більш ефективного механізму щодо припинення порушень вимог законодавства у сфері охорони довкілля та усунення їх негативних наслідків.



    Голова Держрибагентства України В.С. Дроник


    Адрес Законопроекту на сайті Міністерства анрарної політики та продовольства України
    http://www.minagro.gov.ua/uk/regulatory?nid=3302

  7. #7
    Moderator Репутация: 202
    Регистрация
    08.01.2010
    Адрес
    Киев
    Сообщений
    2,305
    Река без берегов, чиновник без тормозов…

    - Несмотря на недавно принятый Закон категорично запрещающий ограничивать доступ граждан к водоемам, не только негде спустить на воду лодку, нельзя к самой воде подойти на всей протяженности от Киева до Украинки. Все в частных заборах… - Это общее мнение киевлян.

    Водный и Земельный Кодекс четко определяют расстояние природоохранной береговой территории, на которой любая хозяйственная деятельность строго запрещена. Но достаточно взглянуть на Конче Заспу, чтобы усомниться в этом… Ведь она сегодня является символом полного попрания всего природоохранного законодательства. По сравнению с ней дворцы Монте Карло кажутся садовыми участками для малоимущих.

    Достаточно открыть карту Google за 1991 год и увидеть, что в том месте где сейчас раскинулась «современная» Конча Заспа пойма Днепра была шириной в 7,5 километров. Сегодня в этом месте ширина реки 750 метров. То есть более ШЕСТИ с ПОЛОВИНОЙ километров древнейшей и красивейшей реки Европы засыпали для постройки «хатынок». Пойменные луга, протоки, острова, природные нерестилища похоронили под многометровым слоем песка…


    - Частные заборы, уходящие в реки лишают нас Конституционного права беспрепятственного пользования водными ресурсами. Но и так, же следует помнить, что загоняя берега в бетон, тем самым реку лишают возможности очистить свои воды, что со временем превратит ее в сточную канаву, - говорит глава Ассоциации рыболовов Украины Александр Чистяков - Складывается такое впечатление, что нас с Вами пытаются загнать в некую резервацию! Ежедневно, ежечасно чиновники направо и налево распродают леса, поля, береговую линию. Наше жизненное пространство постоянно суживается. И не далек тот день, когда мы можем проснуться не у себя дома, а в гостях на «панщине».

    Пытаются застроить каждый кусочек прибрежной территории. Два года назад был скандал вызванный застройкой Первого шлюза Бортнической станции аэрации (стратегического гидротехнического объекта). Тогда километр берега был окутан армейской проволокой «Егоза». Рыболовы падали в нее сильно травмируясь. Тогда благодаря поднятому общественностью резонанса и многочисленным публикациям СМИ прокуратура направила документы в суд для расторжения Договора по выделению данной территории. И что… Сегодня отступив на двадцать метров от воды, на Шлюзе выстроено три дома… и это «владение» обнесено забором поверх которого вся та же «Егоза».


    Невозможно по существующему законодательству взять для застройки прибрежную территорию. Так как она может предоставляться только в аренду и то, сугубо для рекреационных и сельскохозяйственных целей. Например для сенокошения или разведения кроликов… Но, все больше создается впечатление, что не кроликов, а нас с Вами разводят!..

    Как бороться с массовой застройкой берегов? Этот извечный вопрос волнует всех.
    - Есть несколько мнений решения этой проблемы, - считает Александр Чистяков – Радикальный метод: бульдозером снести все строения у воды. Но, невольно вспоминаешь опыт России. Там показательно снесли несколько банек у воды на Искровском водохранилище. И что? На месте деревянных построили каменные… Мы считаем, что с этим злом нужно бороться экономически. Все хозяева домовладений по берегам рек довольно состоятельные люди, которые умеют очень хорошо считать деньги. Поэтому нужно на законодательном уровне поднять «до небес» аренду земель у воды. Скажем, чтобы за каждый квадратный метр платили десять тысяч долларов. И эти средства направлялись на счет природоохранного государственного Фонда, который бы компенсировал природе нанесенный ей ущерб. Поверьте, эти люди сами уйдут от воды на положенное законом расстояние. Так же необходимо в натуру вынести все природоохранные береговые территории вдоль всех водоемов страны. А то в Законе они есть, а в действительности не существуют… Нужно прекращать потребительское отношение к водоемам. Начинать жить цивилизованно – уважая окружающею нас природу и соблюдая законы защищающие ее!

    Это ссылка на статью, фото и видео в Информагентстве "Обозреватель" по захвату берегов на Днепре http://kiyany.obozrevatel.com/life/6...to-i-video.htm
    Рейд 16.7.2015

    Еженедельник "2000" http://www.2000.ua/blogi/blogi_blogi...ii-aeracii.htm

    Последний раз редактировалось Крока; 22.07.2015 в 21:17.

  8. #8
    Moderator Репутация: 202
    Регистрация
    08.01.2010
    Адрес
    Киев
    Сообщений
    2,305
    Уборка столичных заповедных островов

    Первый день, как отступила аномальная для этого времени года изнуряющая жара. Кажется, сама природа подготовилась к этому числу, создав комфортные условия, чтобы провести акцию по уборке Киевских островов от мусора.
    5 сентября 2015 года, в рамках проведения экологической Акции по уборке столичных заповедных островов «Лодочники за чистую окружающею среду», на киевскую акваторию вышла целая флотилия лодок, катеров и яхт. Цель акции улучшить экологическое состояние регионального ландшафтного Парка «Днепровские острова».

    - Акция проходит ежегодно начиная с 2009 гола. Ее инициаторами выступили «Союз лодочников» и Ассоциация рыболовов Украины. За это время с островов вывезено десятки тонн мусора – говорит председатель «Союза лодочников» Артем Пакшин – Мы постоянно проводим разъяснительную работу среди отдыхающих на островах, призывая их соблюдать чистоту, уважительно относится к природе.
    За годы проведения Акции в ней приняли участие сотни общественных организаций, тысячи неравнодушных киевлян, среди которых были депутаты, известные деятели науки и культуры.

    - Если прибрежную территорию хоть как-то убирают, то «руки» коммунальных служб не дотягиваются до островов. Мы не хотим мириться с таким положением дел - говорит председатель Водно-моторного спортивного клуба «Видубицкий» Владимир Стрела – Такие масштабные показательные пропагандистские акции не проходят бесследно. Результат очевиден. С каждым годом, мусора на островах становится меньше. Если на заре Акции в 2009 году только с одного острова собрали более 5 тонн мусора, то сегодня с двух островов убрали менее двух тонн. Это показательный пример, он подтверждает, что мы, на правильном пути пропагандируя своими действиями цивилизованное отношение к природе. Но останавливаться еще рано.

    Акция одновременно проходила на двух столичных островах – Малом /в народе его называют «остров Любви»/ и на острове Великом, который пользуется особой популярностью среди отдыхающих. Летом здесь яблоку негде упасть. Результат – горы мусора.

    Пришли на уборку семьями, так как сами часто бывают здесь. Семилетний Ваня, помогающий маме, ни как не может понять, зачем «дяди» оставляют мусор там, где отдыхают… Мальчик за час собрал четыре мешка мусора.

    Справка: в региональный ландшафтный Парк «Днепровские острова» входит 34 острова: Муромец, Лопуховый, Долобецкий, Веницианский, Труханов, Жуков, Ольжин, Большой, Малый, Дикий, а также острова без названия

    - Все 34 киевские острова заповедные. Хоть и создан региональный ландшафтный Парк «Днепровские острова», но до сих пор в нем нет администрации и не создана юридическая единица. То есть островами ни кто не занимается, ситуация пущена на самотек. А ведь они имеют серьезное значение для всей эко системы Днепра. Так же нельзя переоценить их значения для города и киевлян – говорит глава Ассоциация рыболовов Украины Александр Чистяков – Острова – это семейный отдых. Но, если не пропагандировать цивилизованное, бережное отношение к природе, то острова утонут в мусоре… Природа последнее время стала очень зависима от человека и поэтому ей постоянно нужна наша поддержка и помощь. Диких, первозданных островков природы остается все меньше, тем более посреди мегаполиса. Поэтому и собираются, который год подряд на эту Акцию киевляне, вне зависимости от занимаемых должностей, вероисповеданий, политических убеждений, понимая, что защищая окружающею нас природную среду, тем самым мы даем жизнь самим себе.
    Акция началась пресс конференцией, на которой были подняты вопросы об экологических проблемах отечественных водоемов, незащищенности островов, браконьерстве, незаконных гидронамывах, попытках захвата и застройки прибрежных территорий.

    Мероприятие по уборке островов настолько социально и актуально, что имеет очень большой отклик и поддержку со стороны общественности, тем более лодочников, ведь они и есть «жители воды», которые остро переживают происходящее загрязнение реки и островов.

    - В природе все взаимосвязано. Возле каждого из островов есть отмели. Они хорошо прогреваются, и поэтому богаты кормом, такие природные нагульные пастбища для молоди рыб . Во время штормов и поднятия уровня воды весь пластик брошенный «туристами» на берегу смывается в реку… На дне уже образовались его залежи. Он там будет столетиями разлагаться. Нужно этому противодействовать, ведь эти отравленные разлагающимся мусором места похожи на мертвую пустыню на дне реки – там нет Жизни! - говорит начальник отдела по защите водных живых ресурсов Главрыбвода Максим Орел.

    Так же не могло не радовать, что рядом с волонтерами надели перчатки и взяли в руки мешки для мусора известные артисты, певцы, художники народные депутаты, чиновники. Они столкнувшись лицом к лицу с проблемой столичных островов во время Акции нашли путь по улучшению экологической обстановки на островах.

    - На уборку прибрежной территории КП «Плесо» из бюджета выделяется 2 миллиона гривен. Много это или мало? Мое мнение, что этих средств далеко не достаточно, чтобы наши столичные водоемы почувствовали свою защищенность. Коммунальное предприятие убирает берег вокруг водоемов, а сам водоем, ведь это целый живой организм выживает, как может. Это равносильно тому, что подметая в подъезде, ожидать, что чище будет в квартире. Так и с островами. Они есть, они заповедные, все о них знают, но ни кто ими не занимается. Очень хочется верить, что благодаря этой инициативе, наконец-то к проблеме островов коммунальщики подойдут комплексно. И на каждом столичном острове будут установлены контейнеры для сбора мусора. Возле них будут пластиковые пакеты, чтобы отдыхающие могли «загрузить» остатки после отдыха. Так же необходимо установить таблички пропагандирующие чистоту на островах. Депутатский корпус Киевсовета поддерживает эту инициативу. Посмотрите, сколько людей вышло, чтобы сделать окружающий нас мир чище. Я верю, что нам с киевлянами любая задача по-плечу – говорит депутат, секретарь Комиссии по экологической политики Киевсовета Сергей Костюк.

    Еще одной проблемой является территориальная незащищенность заповедников в черте города, ведь их границы не вынесены в натуру. Поэтому во время Акции были установлены межевые охранные знаки и информационные стенды регионального ландшафтного Парка «Днепровские острова». На которых указан статус каждого из островов, его размеры и разрешенная на нем рекреационная деятельность.

    - К сожалению средств, еле-еле хватает на уборку закрепленной за нашим предприятием территории – рассказывает заместитель начальника КП «Плесо» Александра Борисова - Острова не входят в зону нашей ответственности. Но мы готовы при разумном и взвешенном увеличении бюджета взять под опеку и контроль все 34 заповедных острова столицы. Если оценивать ситуацию с нашими островами трезво, то она плачевна. Нужно немедленно, если мы не хотим, чтобы острова превратились в несанкционированные свалки, брать ситуацию под контроль и наводить на островах порядок. Мы очень рассчитываем на помощь общественности. В свою очередь наше коммунальное предприятие готово раз в неделю объезжать острова и вывозить с них мусор. Все необходимые для этого плавсредства у нас есть. Для аккумуляции в одном месте мусора нужно подготовить на островах площадки. Так же будет осуществляться регулярный визуальный мониторинг островов. И если на одном из них обстановка будет тревожной, вот тогда и будут организовываться субботники. Считаю бесценной инициативу этой Акции.
    Активисты не ждут пока гос.структуры «поделят» между собой территории, а седьмой год подряд самостоятельно наводят порядок на островах. Чего только не попадается во время уборки: упаковки и металлические банки из под еды, автомобильные покрышки, удивительно как «заплывшие» на остров, ржавый остов от раскладушки… Но больше всего здесь стеклянных и пластиковых бутылок.

    В два часа дня уборку островов завершили. Только на острове «Великий», который находится возле Южного моста, за два с половиной часа насобирали 308 мешков различного мусора.

    Во время Акции участники стали одной большой дружной семьей, которая противостояла единой для всех беде. Уставшие, но удовлетворенные результатом уборки они покидали остров. Хорошо поработав, можно и отдохнуть. Закончилась Акция традиционной кашей и рыбацкой ухой.

    - Такие Акции остро необходимы по всей стране. Если не мы, то никто не освободит нашу землю от мусора. Сегодня идет своеобразная война человека с бытовым и производственным мусором. И, к сожалению, в этой схватке отходы побеждают. У нас в стране мусорные свалки занимают территорию равную государству Люксембург. Для сравнения, так же следует привести такие цифры: в Украине 6% от всей территории – это заповедники, а мусорные свалки занимают более 7%. И этот процесс наступления отходов на жизненную территорию человека продолжается. Если не остановить этот процесс мы скоро задохнемся в горах мусора. Необходимо срочно искать на государственном уровне эффективные методы по безопасной переработке мусора. Ведь почти весь мир от такой переработки получает пользу, как для энергетики, так и для окружающей среды!– говорит Александр Чистяков.


    Участники Акции:
    Общественная организация «Водно-моторный спортивно-физкультурный клуб «Феникс»», ВМ СФК «Видубицкий», Ассоциация рыболовов Украины, ОО «Выдубай защита водоемов и берегов», ВМ СФК «Фрегат», ОО «Союз лодочников», Национальный экологический центр Украины, ОО “ Зелена варта ”, Киевский городской союз ветеранов АТО, МОО “Ми Украинцы», Национальная экологическая Рада Украины, Минэкологии, Мининфраструктуры, Государственное Агентство водного хозяйства Украины, Главрыбвод, Киевсовет, КП «Плесо», ООО «Эпицентр К».
    Изображения Изображения

  9. #9
    Moderator Репутация: 202
    Регистрация
    08.01.2010
    Адрес
    Киев
    Сообщений
    2,305
    Уборка столичных заповедных островов
    Изображения Изображения

  10. #10
    Moderator Репутация: 202
    Регистрация
    08.01.2010
    Адрес
    Киев
    Сообщений
    2,305
    Уборка столичных заповедных островов /продолжение

    Изображения Изображения

Страница 1 из 7 123 ... ПоследняяПоследняя

Похожие темы

  1. Рыболовное видео
    от Nart в разделе Обо всем на свете
    Ответов: 70
    Последнее сообщение: 13.01.2016, 13:04
  2. Большое рыболовное ВЕЧЕ У КОСТРА
    от Сергей Семенов в разделе Общественные организации
    Ответов: 27
    Последнее сообщение: 19.07.2010, 17:09

Ваши права

  • Вы не можете создавать новые темы
  • Вы не можете отвечать в темах
  • Вы не можете прикреплять вложения
  • Вы не можете редактировать свои сообщения
  •  
Понравился наш сайт? Поддержите нас ссылкой:
Rambler's Top100